Ринок деревини

Третя монополізація чи спроба реваншу?

1. Ворота в Європу

Луцьк – на кордонні з Польщею. Це від волинян вимагає певної ментальності, але й дає європейські преференції. Торгівля процвітає і є двигуном місцевих бюджетів. Та донедавна не було власного торгового майданчика, де б торгували найбільш доступним і ресурсним товаром, що є гордістю краю, – деревиною. Адже ліси займають третину території Волинської області. Формально до минулого року, аби купити лісопродукцію, потрібно було звертатися до біржовиків сусідньої Рівненщини. Хіба це справедливо?

З Революцією гідності Волинь стала змагатися за свій ринок деревини. То були жаркі дискусії лісівників, деревообробників, фінансистів і біржовиків. Втім, взаємні претензії і недовіру вдалося побороти спільним інтересом і минулого року на Волині зареєстровано власну товарну біржу «Універсальна-Полісся», область отримала свій ЯРМАРОК ЛІСОДЕРЕВИНИ.

– Це дуже зручно для підприємців, – мовить торговий представник ТзОВ «Волиньліспром» Федір Мороз. – Принаймні, раз на квартал кожен із нас змушений полишати усі нагальні справи і їхати до обласного центру, щоб взяти участь у біржових торгах за потрібний ресурс наступного кварталу. Справляємось за один день, відносно невеличкі аукціонні застави та дорожні витрати швидко окупуються. Подорож до столиці потребує не тільки надмірних витрат грошей і часу, а й нервів. Наше товариство задоволене, що лісодеревину можна купити на місці.

2. Біржа з луцькою пропискою

Цей доволі великоресурсний ярмарок уміщається у компактнім офісі товарної біржі «Універсальна-Полісся», а ще – у комп'ютернім просторі, де вже ведуться регулярні електронні торги. І що справедливо тішить місцеві громади – біржові прибутки від реалізації запасів деревини лишаються на Волині (раніше йшли у бюджет Рівненщини – авт. ). А чому вони мають «витікати» за межі діяльності державних лісогосподарств, що займаються вирощуванням, доглядом і продажом деревини? Цей ресурс – попри його державотворчий і фінансово утворюючий фактор – має найбільше слугувати місцевим громадам. Особливо тепер, коли держава делегує регуляторні права на місця.

Товарна біржа «Універсальна-Полісся» попри все є ще й модерним елементом європейськості Луцька. Біржа з продажу деревини – чи не найпредставницького місцевого ресурсу – дуже довго йшла у волинський край. І ні для кого не секрет, чому акули бізнесу борються за цей «ласий шматочок»... Втім, усім біржовикам є чим торгувати. Не варто зазіхати і на «лісодеревну монополію». Велика насолода спостерігати, як на проспекті Волі паркуються легковики у день торгів, як бізнесмени перемовляються між собою, бува, дискутують і роблять взаємні поступки один одному, як угору злітають номерки і молоток у руках незмінного диригента біржових торгів Володимира Макарчука фіксує ціну питання. Право торгувати власним товаром на своїй землі волиняни виборювали і консолідовано відстоювали і перед Києвом, і перед біржовиками. Протистояння було, як у футболі. Це не пішло у тінь і не перетворилося на бої без правил тільки з одної причини: вельми прозоро і гаряче обговорювали усі зацікавлені сторони курс біржових правил і, на диво усім, знайшли спільну платформу. Під час цих гарячих, часто «голосних» дебатів сформувалася Волинська асоціація деревообробників. Обрали керівництво. Деревообробники визначилися зі своїми пріоритетними завданнями, головне ж – навчилися поважати інтереси державних лісопідприємств. І самі лісівники самоорганізувались, стали більш відповідальними, навчились дорожити «дружбою» із відповідальними покупцями, дотримуватися своїх зобов'язань. Знаково, що біржа отримала прописку у будинку лісоуправління по проспекту Волі, 30.

– У нас склалися чисто ділові, професійні відносини, – кажуть лісоуправлінці. – Кожна сторона дотримується свого регламенту і правил. Коли ж виникають розбіжності, а вони обов'язково виникають, бо на те й робота, разом шукаємо найоптимальніші розв'язки й навіть у вирішенні спірних питань приходимо до спільного знаменника, знаходячи порозуміння, консенсус чи й компроміс.

3. Ринок вимагає захисту

Сучасний ринок лісодеревини вимагає захисту інтересів усіх його гравців, а ще – педантичного дотримання взятих зобов'язань кожною із сторін. Гарантами цього – попри ЗАКОН – виступають Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства (йому підпорядковані всі лісопідприємства), ТБ «Універсальна-Полісся» та Асоціація деревообробників Волині (вона представляє підприємців), «перемолюючи» всі непорозуміння і претензії, спільно виборюючи європейську перспективу. Разом захищають Волинський ринок деревини і його демократичні цінності. Це сталося ще й завдяки тому, що Володимир Макарчук виявився дуже сучасним біржовиком, висококваліфікованим і порядним менеджером. За короткий час йому вдалося напрацювати принципово нову проєвропейську модель «роботи місцевого лісоресурсу» в інтересах держави й місцевих громад. Вона не лише примирила конкурентні середовища, а й консолідувала деревообробників, їх торгових представників і, що важливо, лісогосподарників та громадськість. Попри компромісні рішення прийнято багато нововведень: і відкриті очні аукціони, і електронні торги, зокрема й додаткові, у тому числі й взаємний контроль за дотриманням аукціонних зобов'язань, меморандум про «розумні поступки» та об'єктивні причини, що унеможливило виконання договорів. Щоб читачу було зрозуміло, наскільки біржа «Універсальна-Полісся» модернізувала ринок деревини, досить сказати про взаємний інтерес, який від нижнього складу перемістився до верхнього і проміжного, враховує не тільки якість доріг, віддаленість від залізничної колії, а й витрати на пальне та навантаження. Дуже непросто досягти паритету між великими і дрібними переробниками. Тут ідуть безкомпромісні бої. Не просто малому бізнесу відстоювати свій інтерес у цій конкурентній суперечці, але прозорі правила гри все ж до цього спонукають. І буде жаль, коли цей позитивний досвід волинських біржовиків хтось захоче загнуздати і перевести у договорняки і тінь.

ТБ опирається на власну незаангажовану команду, котра відслідковує тенденції на всеукраїнськім біржовім полі. ЇЇ молоді й амбіційні співробітники дивляться у Європу, намагаються взяти на озброєння найсучасніші методики і правила гри. Завдяки їх делікатній і професійній праці якісно змінюються можливості й апетит підприємливих і амбіційних бізнес-партнерів. Сьогодні підприємці, що вже освоюють і мають інтернет у найвіддаленіших куточках Волині і сусідніх областей, у режимі он-лайну можуть виторговувати потрібний сортиментний товар. Надто ж помітна культура торгів – зросла надзвичайно.

Біржа має свій сайт, випускає власну газету «Поліські торги», забезпечена всіма технічними засобами для організації та проведення аукціонів та прилюдних торгів. Працівники ТБ «Універсальна-Полісся» не тільки торгують, консультують, а й навчають зацікавлені сторони професійній етиці, аукціонним тонкощам, європейській культурі.

– Нам комфортно співпрацювати з цією біржею, – каже представник
ДП «Старовижівське ЛГ» Віталій Адамук. – Всі аукціони проходять прозоро і зрозуміло, ціни на лісодеревину вийшли на ринкові. Важливо, що тут виробляється збалансований солідарний погляд на оббіг деревини, можна вияснити спірні питання, усунути розбіжності, уникнути непорозумінь. А ще, як сторона, що постачає лісодеревину на ринок і безпосередньо спілкується з покупцями, ми виходимо на взаємовигідні рішення щодо вивозки деревини, що дає економію коштів і пального.

4. Європейська перспектива

– Які плюси і мінуси бачите в роботі ТБ «Універсальна-Полісся»? – поцікавився у заступника директора ТзОВ «Тартак» Іоланти  Смірнової.

– У нас абсолютно позитивні відгуки, – подумавши якусь мить, мовить Іоланта Борисівна. – У цієї біржі мінусів просто нема. Жодної прогалинки у роботі, нічого... Плюси: прислухаються до думки, ведуть діалог з підприємством. Ми беремо участь у торгах, які проходять на інших біржах і в інших областях: найкраще, найкомфортніше почуваєшся у Володимира Макарчука. Десять годин виснажливої роботи, всі втомлені і нервові, а Володимир Володимирович тримає загальний позитивний настрій. Уміє пожартувати, зняти напругу, внести розрядку. Хоча йому то якраз і найважче! Маю порівнянння з іншими торгами: на декотрих до учасників аукціону ставляться таки по-хамськи… І прикрикнуть, ще й обізвуть… Не кажу вже про українську мову. За правилами, торги мають проводитись державною мовою, а їх ведуть на російській. Це при тому, що ми вимагаємо говорити державною, українською мовою. Для багатьох підприємців це дуже важливо. Володимир Макарчук говорить вишуканою українською, хоча при потребі легко переходить на мову, яку розуміє покупець… А ще одним дотепним словом скандальну історію переведе у жартівливе русло, дипломатично загладить чиюсь нетактовність, уміє перемирити конфліктуючі сторони.

– А як стосовно фінансових витрат – гарантійного і реєстраційного внесків?

– Покупці сплачують реєстраційний внесок у сумі 200 грн, в т. ч. ПДВ та вносять гарантійний внесок у розмірі 5 відсотків початкової вартості лотів, без ПДВ, – каже заступник директора. – На інших біржах він доходить до 8 відсотків. Більший і реєстраційний внесок. Півроку тому ми порівнювали курси різних бірж і побачили, що тут нормальні тарифи. На цю біржу приємно іти, бо тут маєш добре ставлення. Навіть у обідню перерву тебе приймуть і допоможуть вирішити потрібне питання. Та ж вони першими в Україні розпочали електронні торги, а відтак і наші підприємці. Приємно, що ми перші. ТБ «Універсальна-Полісся» вже двічі проводили навчальні збори, щоб донести до підприємців особливості цих торгів, а ще проводять індивідуальне навчання, навіть у телефонному режимі.

– Чи допомагає такий біржовий настрій у веденні бізнесу?

– Дуже. Адже саме тут ми отримуєм інформацію з перших уст, нам радять, нас консультують і застерігають про підводні камені. А ще, завдячуючи перемовинам з начальником Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександром Кватирком, на біржу покладені обов'язки із захисту інтересів покупця, чого, мабуть, не робить жодна із українських бірж. А ще вчасно повертають надлишкові кошти, які залишаються на біржі після відрахування вартості виграних лотів, що дуже важливо для підприємства.

І справді, товарна біржа «Універсальна-Полісся» однією із перших в Україні провела електронні торги з продажу необробленої деревини і тепер проводить їх на постійній основі. «Універсальна-Полісся» включена до переліку товарних бірж (одна на Західну Україну), де впроваджується пілотний проект електронної платформи з міжбіржевої он-лайн торгівлі необробленою деревиною.

– Наші працівники мають понад 20-річний досвід роботи у сфері біржової торгівлі, – мовить голова біржового комітету ТБ «Універсальна-Полісся» Володимир Макарчук. – При цьому завжди керуємося принципами прозорого та конкурентного інформаційного забезпечення учасників ринку, ціноутворення, професійного та фінансового супроводу біржових операцій.

Про високе реноме ТБ «Універсальна-Полісся» свідчить і її членство в Асоціації «Союз бірж України». Сьогодні вона проводить аукціони і торги з продажу державного та комунального майна, окремих інвентарних об'єктів, промислової і сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, транспортних засобів, майна, що перебуває у податковій заставі, земельних ділянок, та чи не найбільшим конструктивом стало формування прозорого ринку необробленої деревини для внутрішнього ринку та на експорт, в т.ч. торги в електронному форматі.

І що вкрай важливо для держави і громади області – Товарна біржа «Універсальна-Полісся» як неприбуткова організація за час свого існування (з 1 серпня 2014 р.) сплатила понад 150 тис. грн податків до державного бюджету та понад 164 тис. грн податків та зборів до місцевого бюджету.

5. Провінція вимагає прав у столиці

Столиця, втім, хоче прибрати деревний ресурс країни до своїх рук. Як вже бувало, говорять про нібито державну доцільність та впорядкування ринку деревини.

– У Києві під нас закладалася бомба! – мовив на недавнім засіданні Акуціонного комітету голова Асоціації деревообробників Волині
Іван Литвинюк. – Ви знаєте, що багато сторонніх сил хочуть заволодіти деревним ресурсом, щоб потім розпоряджатися на власний розсуд, втридорога перепродувати вам або крупним переробникам. І якби представники західно-українських асоціацій не приїхали у Київ і не відстояли свої права, деревний ресурс у нас би забрали.

Відтак Іван Ксенофонтович емоційно повідав про «важкі перемовини» з столичними посадовцями. Тільки рішуче «Завтра тут будуть всі деревообробники західних областей України!!!» стримало столичних «реформаторів» від наміру забрати з областей ринок деревини.

– Наразі ми погодили три види торгів: 50 відсотків деревини продаватиметься місцевим підприємцям, 50 – представникам інших областей, також зовнішні проводитимуться для резидентів на експорт, – повідомив голова Асоціації деревообробників Волині. – 2016-й визнано перехідним роком, а далі потрібно гуртуватися і консолідовано відстоювати інтереси усіх деревообробників. Всі хочуть жити. Хай у когось невеличке підприємство, де працює всього кілька робітників, але це наші люди і ми маємо за них змагатися. Варто наголосити, що українці це вже проходили. За попереднього правління, щоб купити десяток-другий кубометрів фансировини, підприємцям потрібно було особисто їхати до столиці і за броньованими дверима «прикупляти» у «смотрящих» дозволи на дозвіл купівлі. А без таких дорога до ринку деревини була перекрита... Натомість представники «домашніх фірм» роз'їжджали лісами і тикали пальцем на вподобані дерева – привезеш інші, завтра будеш на килимку або ж без роботи.

6. Антимонопольний спротив

Дивним чином ситуація повторюється вже при новім Президенті. Володимир Макарчук вважає, що за цим стоїть так звана третя хвиля монополізації ринку, яка може загальмувати не тільки розвиток демократичних процесів в Україні, але й нанести величезних фінансових збитків державі. Він звертається з відкритим листом до г олів Державного агентства лісових ресурсів України Олександра Ковальчука та Антимонопольного комітету України Юрія Терентьєва, міністра аграрної політики та продовольства України Олексія Павленка і міністра юстиції України Павла Петренка, голови Державної регуляторної служби України Ксенії Ляпіної та очільника Волинської облдержадміністрації Володимира Гунчика. «У даний час в Україні складається незрозуміла ситуація з продажом необробленої деревини, яка нагадує 2006 та 2010 рр., коли Державним комітетом лісового Господарства України була зроблена спроба організувати проведення аукціонів на одній біржі в м. Києві, – нагадує урядовцям Володимир Макарчук. – Урядом України ці спроби (як корупційно мотивовані) були зупинені. Наказ Державного комітету лісового Господарства України про реалізацію необробленої деревини на одній біржі був скасований. Проти здійснення продажу необробленої деревини на одній біржі виступили також громадські організації, котрі представляють інтереси переробників деревини. Робочою групою було розроблено проект наказу Держлісгоспу «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини» та «Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини». Відповідний наказ № 42 «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини» був затверджений Деркомлісгоспом 19.02.2007 р. та зареєстрований в Мін'юсті 26.02.2007 р. за № 164/13431.

Варто відзначити, що за роки проведення аукціонів ринок необробленої деревини набув прозорих та конкурентних рис. Жодних претензій до товарних бірж – організаторів аукціонів – від державних лісових господарств та покупців деревини за час проведення аукціонів з продажу необробленої деревини висунуто не було. Товарні біржі, що проводили продаж необробленої деревини по кварталах, цілком відповідали вимогам Наказу Державного комітету лісового господарства України, № 42 від 19.02.2007 р. Покупці могли доступно та цілком прозоро ознайомитись з виставленою продукцією та придбати її за вигідними цінами як для себе, так і для державних лісових господарств регіонів...»

7. За ким майбутнє?

– Для чого тоді нищити прозорі і зрозумілі правила гри в Україні? – цікавлюся у біржовика.

– Не все так просто, – мовить Володимир Володимирович. – Насувається, так звана, третя хвиля монополізації ринку. До нас постійно надходять сигнали, що певні деструктивні сили хочуть зірвати проведення чергових аукціонів із продажу необробленої деревини в областях і в подальшому перебрати на себе зобов'язання по організації та проведенню щоквартальних аукціонів. Ця інформація не безпідставна та підтверджується іншими товарними біржами України.

– Свого часу Волинь це вже проходила. Мені пригадується ситуація, коли у зал засідань лісоуправління чергові торги прийшли проводити повноважні представники двох бірж. Зчинився крик, суперечки, ледь до бійки не дійшло! Тоді на Волині почалася «дерев'яна» революція. Торги довелося перенести, а питання зі скрипом вирішилося у тому ж Києві. Тоді й було ухвалене компромісне рішення про створення волинського біржового сегменту?

– Тепер ситуація повторюється, – каже голова біржового комітету

ТБ «Універсальна-Полісся». – І якщо держава це допустить, створиться ситуація, коли одна біржа буде займати монопольне (домінантне) становище на ринку продажу необробленої деревини. Та це іде врозріз п. п. 1.2, 1.3 наказу №42 Держкомлісгоспу, які вимагають, щоб продаж необробленої деревини проводився лише на товарних біржах, які розташовані в обласних центрах, а також відповідають нормам п.3.2 даного наказу. Ми бачимо, що створюється ситуація, коли може бути порушене антимонопольне та антикорупційне законодавство України у сфері продажу необробленої деревини. Тому й застерігаємо урядовців про недопущення створення явно корупційної схеми реалізації необробленої деревини. Це їх прямий державний обов'язок.

Сьогодні на сторожі деревного ринку держави ще стоять Закони, але вже, і це всім очевидно, йдуть шалені спроби під маркою реформ та нібито кращих можливостей змінити прозорі правила гри на старі, щоб вивести деревний ресурс з-під контролю держави та громадськості, передавши ці повноваження у «потрібні» руки. Але це гра з вогнем. Сподіваємось, у держави стачить ресурсу і сил, щоб зупинити ці настрої. Ринок деревини має працювати на державу і її народ, а не бути «дулею» у кишені олігархів.

Сергій Цюриць.

10 грудня 2015 р.