Написати лист в редакцію
На головну сторінку
Додати в вибране
Зробити стартовою

Зареєстрований 18.12.2003

Новини
 

ЗАСНОВНИКИ:

Київська агропромислова біржа "Київагропромбіржа"

Довідки за телефоном

Телефон:

(044) 230-95-49;

(044) 235-02-63;

(044) 230-96-95;

(044) 234-15-76;

(044) 234-21-80;

Факс:

(044) 230-95-49;

(044) 234-15-76;

 

info@agrostock.kiev.ua

 

 

Пошук у довіднику
БІЗНЕС-УКРАЇНА:

 

щ
Від "Біржового вісника"

Продовольчий резерв держави: яке ставлення — такі і результати

Ефективність агропромислового ви­робництва і розвиток сільських тери­торій в умовах ринкової економіки значною мірою залежать від державно­го регулювання та підтримки цих стра­тегічних питань на загальнодержавно­му рівні. Для стабілізації аграрного ви­робництва та підвищення ефективнос­ті функціонування аграрного ринку у високорозвинутих країнах-виробниках сільськогосподарської продукції використовується система прямих і непрямих важелів державного впливу: регулювання цін і фермерських дохо­дів, бюджетне фінансування, кредиту­вання, оподаткування, стабілізація ринку, тощо. Намагається робити пев­ні кроки у цьому напрямі й Україна. Зокрема у нашій державі вже третій рік поспіль діє Закон «Про державну підтримку сільського господарства Ук­раїни». На його виконання в липні 2005 року відповідною постановою Кабінету Міністрів було створено державну спеці­алізовану установу — Аграрний фонд (Фонд). Одним з основних завдань Фон­ду визначено формування державного продовольчого резерву для здійснення товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку. Про те, наскільки ефективно він діяв, йшлося на колегії Рахункової палати, члени якої розглянули результати аудиту викорис­тання Аграрним фондом коштів держав­ного бюджету на формування продо­вольчого резерву України у 2007 році.
Аудитори дійшли висновку, що за від­сутності системного підходу з боку Мі­ністерства аграрної політики — головно­го розпорядника коштів, бюджетні кош­ти на формування державного продо­вольчого резерву використовувалися не­ефективно. У порушення вимог Закону «Про державну підтримку сільського господарства України», Аграрний фонд, який уповноважений впливати на цінову політику в аграрній галузі економіки шляхом здійснення товарних і фінансо­вих інтервенцій на організованому аг­рарному ринку, отримуючи відповідні кошти з державного бюджету, покладе­них на нього функцій не виконував. Са­ме ж формування резерву проводилось не як проведення фінансових інтервенцій, а шляхом закупівлі зерна і пшениці та жита, що не пов'язано з державним ці­новим регулюванням.
Неефективні дії Мінагрополітики пе­ретворили у 2007 році Аграрний фонд у звичайного оператора з торгівлі зерном. Як наслідок, при майже повному вико­ристанні коштів бюджету за відповідною бюджетною програмою у сумі понад 528 мільйонів гривень, завдання по форму­ванню державного продовольчого резер­ву ним не виконано. Зокрема продоволь­чий резерв зерна пшениці і жита сформо­вано лише на 66,5 відсотка і на сьогодні він становить 472 тисячі тонн.
Однією з основних причин невиконан­ня Аграрним фондом, визначених уря­дом обсягів закладання зерна пшениці та жита до державного продовольчого ре­зерву, є незадовільна організація заку­півлі зерна протягом 2007 року. Аграр­ний фонд, маючи на початок жнив 2007 року в своєму розпорядженні понад 131 мільйон гривень бюджетних коштів, роз­почав здійснювати інтенсивну закупівлю зерна пшениці і жита із запізненням на три місяці. Це призвело до того, що закладка збіжжя проводилася за макси­мально високиими цінами. Внаслідок непрофесійних дій Аграрного фонду до­пущено неефективне управління кошта­ми державного бюджету в сумі понад 110 мільйонів гривень або 21 відсоток від за­гальної суми відкритих асигнувань. Сво­єчасне використання цих коштів .дало б змогу закупити додатково понад 100 ти­сяч тонн зерна до державного продо­вольчого резерву.
Закупівлю цукру до державного про­довольчого резерву у 2007 році Аграр­ний фонд не проводив зовсім. Незважа­ючи на звернення Фонду до Мінагропо­літики, відповідної урядової постанови прийнято не було. Тому запаси цукру за­лишилися незмінними і станом на 1 січ­ня 2008 року вони становлять 14 відсот­ків від обсягів, визначених Законом «Про державну підтримку сільського господарства України», а це лише 25,2 тисячі тонн.
Аудитори Рахункової палати вважа­ють, що відсутність на законодавчому рівні критеріїв оцінки продовольчої та торговельної безпеки держави створює передумови для різного тлумачення цих понять, спекуляцій та апелювання до них під час застосування заходів, які не відповідають законодавчо визначеним засадам державної політики.

Прес-служба Рахункової палати
Урядовий кур'єр № 87 від 15 травня 2008 року

Бірж багато, торгів мало

 

Нині в Україні зареєстровано 411 бірж. Проте практично діють трохи більше 300, з яких 290 - товарні, решта -фондові та спеціалізовані. Загальна вартість угод, укладених торік, перевищила 25 млрд грн. Причому майже 75 відсотків реалізованих матеріальних ресурсів припадає на товарний ринок. Однак такій оптимістичній статистиці фахівці не радіють. На їхнє переконання, щорічне зростання відбувається не так за рахунок розширення торгів, як завдяки стрімкому подорожчанню товару.

Як розвивати біржовий товарний ринок, аби на нього приходив поінформований виробник, ціни формувалися прозоро і періодично не виникали штучні дефіцити, радилися представники влади, керівники професійних громадських об'єднань, сільгоспвиробники і експерти на нараді, яку організували Українська аграрна конфедерація разом із Союзом аграрних бірж України.

У ході дискусії з'ясувалося, що Закон "Про товарні біржі", схвалений у 1991 році, хоча й потребує певних змін, однак не застарів. Він дає можливість цим структурам функціонувати значно ефективніше, ніж вони діють нині. Проблема в іншому: у невиконанні державними органами цього та трьох інших законів, а заразом з ними 28 указів Президента, 127 постанов та розпоряджень уряду, низки інших документів (у тому числі двох постанов РНБО).

- Якщо врахувати вартість усієї товарної продукції в Україні, - зазначив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, - то частка проданої на біржах ледве сягає чотирьох відсотків. Найбільше розвиток цього процесу стримує адміністрування ринків товарної продукції, створення таких ризиків, при яких їхня діяльність неможлива. Передусім це заборони на експорт продукції, на її переміщення з одного регіону в інший, фіксація цін, встановлення мінімальної рентабельності:

На переконання Л. Козаченка, всі ці заходи можуть мати місце, але тільки на підставі чітко виписаних процедур, які вправі застосовувати лише регулятор, створений державою. Однак до такого інструменту не повинні мати доступ політики, що нині часто практикується.

Власне, що ж до безпосередньої роботи самих бірж, то з-понад чотирьох сотень лише 20-30 працюють ефективно і справляють відчутний вплив на вітчизняну економіку. Вони обслуговують різні її сектори, а не лише займаються реєстрацією контрактів з експорту. Структурно це виглядає так: понад мільярд гривень займає фондовий ринок, 11 мільярдів - сільгосппродукція, 13 - інші сектори.

Щоправда, через відсутність єдиного регулятора кожне міністерство чи відомство, яке хоче працювати з біржами (нині таких сім), прагне розробити свої правила акредитації та проводити конкурси з акредитації бірж на тому секторі ринку, за який відповідає. Однак останнім часом став помітним певний перекіс: деякі міністерства та відомства хотіли би бачити серед засновників бірж державні або комунальні підприємства. І попри те, що це заборонено законом, навіть є негативний досвід: 1992 року створено "Украгропромбіржу" (структуру, яка наказала довго жити, залишивши багатомільйонні борги перед державою). 2005 року знову наступили на ті самі граблі й створили державну "Аграрну біржу", торгів на якій практично нема, зате є понад мільйон боргів.

- Це такий собі державний майданчик - місце для корупції, - каже генеральний директор Союзу аграрних бірж Борис Беренштейн. - Ось приклад: згідно з контрактами "Аграрної біржі" тільки брокерська винагорода в одному випадку становила 835 тис. грн (продаж 5 тис. тонн цукру), в іншому - 1,5 мільйона за реалізацію 10 тис. тонн цукру. І якби не Міністерство аграрної політики, яке вчасно втрутилося і анулювало ці контракти, бюджет недорахувався б значних сум.

На переконання Беренштейна, для того, щоб біржовий ринок запрацював ефективно, потрібна програма, а також стандартизація документації. Не всієї, а хоча б основної, що дало б змогу перейти на електронний документообіг та електронний цифровий підпис. Зміни в законодавство також потрібні. Передусім щодо необхідності органу державної влади, який регулюватиме діяльність товарних бірж, наявності у них статутного фонду.
Можливо, варто створити при Кабінеті Міністрів і координаційну раду з розвитку товарного біржового ринку.

Багато в чому підтримує гендиректора Союзу аграрних бірж заступник міністра аграрної політики Іван Демчак. Він зазначив, що вітчизняне сільське господарство вийшло на новий етап свого розвитку. Воно повністю (окрім виробництва м'яса) задовольняє власним товаром потреби внутрішнього ринку. Має й непоганий експортний потенціал: торік зовнішньоторговельне сальдо було позитивним ( плюс 2,4 млрд дол.).

Однак попри це Україна стикнулася з подорожчанням продовольства. І хоча це до певної міри продиктовано зовнішніми тенденціями, проте й внутрішні чинники (особливо ціноутворення, яке часто є непрогнозованим) справляють негативний вплив. Він посилюється відсутністю ефективних торгів на біржах і щонайголовніше: незнанням інтересів продавців, які є ізольованими від ринку. Вони не знають, де, за яку ціну і скільки можуть реалізувати товару. З року в рік на їхній праці багатіють інші.

Тож фахівці біржового ринку разом з компетентними представниками влади мають розробити такий механізм, який би поширювався на регіони, заповнив інформаційний вакуум і задовольняв як продавців, так і покупців. Буде це створення єдиної аграрної біржі, передбаченої в указі Президента, чи, можливо, формування єдиного торгового електронного майданчика, який би працював за уніфікованими правилами, належить ще вирішити. Якщо оберуть другий варіант, то на переконання директора департаменту аграрних ринків Мінагрополітики Анатолія Розгона, треба створити консорціум, який би взяв на себе концентрацію біржового ринку та товаропотоків, а також перебрав певні функції регулювання цього сегмента ринку (міністерство готове їх делегувати).

Можливо, ситуація почне змінюватися на краще вже найближчим часом: на звернення до уряду Союзу аграрних бірж було доручення першого віце-пре'єра О. Турчинова про створення робочої групи з товарного біржового ринку. Є сподівання й на новий склад Координаційної ради з питань аграрної політики, яку вперше в його історії очолила Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко.

Лариса ДАЦЮК, "Урядовий кур'єр"

Ринок зерна: політика чи кон'юнктура

Павло ГАЙДУЦЬКИЙ, радник Прем'єр-міністра України, доктор економічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України

Останнім часом знову загострились дискусії навколо проблеми регулювання ринку зерна. З одного боку, це зумовлено посухою та загрозою зниження валового збору, з другого - намаганням уряду не допустити дефіциту зерна та сплеску цін на внутрішньому ринку. На цьому грунті з'являються заяви, що уряд прагне використати посуху як привід для ручного управління ринком зерна. Особливо гостро критикується минулорічне обмеження експорту зерна. Але справа не у публічних заявах. Важливо реально розібратись з ситуацією на ринку зерна (де політика, а де кон'юнктура) і вжити заходів щодо вдосконалення його організації та функціонування.

Насамперед потрібно відділити міфи від реалій щодо експорту зерна, з'ясувати чим були зумовлені згадані обмеження. Без цього не можна дати об'єктивну оцінку діям уряду. А це важливо з огляду на те, що сьогодні також стоїть питання щодо застосування подібних обмежень.

Восени 2006 року внаслідок сухої погоди склалася загрозлива ситуація з посівом озимих. В окремих регіонах в оптимальні агротехнічні терміни через брак вологи було засіяно лише половину традиційних площ. Така ситуація викликала серйозну тривогу в контексті історичної динаміки погодно-кліматичних умов виробництва зерна в Україні. Адже три роки поспіль (2004-2006 рр.) ми збирали високі врожаї зерна, що буває рідко. Третій рік виробництво зерна перевищує середньорічний показник за останнє десятиріччя. Такого не спостерігалося з 1989 року. Тому була велика ймовірність, що 2007-й стане маловрожайним.

Створювалась загроза повторення ситуації 2002-2003 рр., коли після високого врожаю і рекордного експорту зерна у 2002 році прийшов неврожайний 2003-й і Україна змушена була імпортувати зерно за цінами, вдвічі вищими, ніж експортувала у 2002-му. Повторення такої ситуації було неприпустимим і могло призвести до сплеску інфляції та соціальної напруги в суспільстві.

Крім того, у 2006 році порівняно з 2005-м виробництво пшениці зменшилось на чверть, що зумовлювало необхідність адекватного зменшення обсягів експорту. Внаслідок недостатнього фінансування попереднім урядом державних ресурсів пшениці було менше третини від потреби. Натомість очікувалось зростання експорту зерна в зв'язку із зростанням зовнішнього попиту на нього.

Ось головні і досить вагомі обставини, які зумовили необхідність введення обмеження його експорту.

Тепер щодо застосування регуляторних механізмів. Лунають закиди щодо їх неринковості. Звичайно, меж досконалості немає, але тут варто звернутися до історії регуляторного впливу держави на ринок зерна, що може трохи послабити критику їх неринкового характеру.

На початку 90-х років через брак коштів у переробних підприємств для закупівлі насіння соняшнику, різко зріс його експорт. Як наслідок - вітчизняні олійно-жирові комбінати залишились практично без сировини, а олія імпортувалась. З метою виправлення ситуації у 1994 році було введено заборону на експорт соняшнику, а потім експортне мито, яке з часом було знижене і скасоване. Ці заходи дали змогу розв'язати проблему. Вітчизняні олійно-жирові комбінати фінансово зміцніли, самі почали закуповувати, зокрема й шляхом авансування, достатні обсяги насіння, забезпечувати себе сировиною, переробляти її й експортувати уже готову продукцію - олію.

Аналогічно у 1999 році різко зріс експорт пшениці. Тому в 2000-му з метою недопущення дефіциту продовольчого зерна на внутрішньому ринку було запроваджено вивезення його лише через біржову торгівлю з обов'язковою реєстрацією експортних біржових контрактів. Завдяки цьому зниження виробництва збіжжя не спричинило продовольчої кризи.

Можна дорікати тодішнім урядам у неринковості задіяних методів регулювання, але вони все-таки розв'язали проблему.

Тому серед таких важелів регуляторного впливу держави на ринок зерна, як заборона експорту, підвищення вивізного мита, ліцензування та квотування експорту, останні механізми є більш ринковими, ніж попередні. Умовами і правилами СОТ дозволяється часткове обмеження обсягів як експорту, так і імпорту, якщо вони істотно деформують внутрішній ринок країни по тій чи іншій продукції.

Тепер не менш важливе питання: а наскільки насправді відбулось обмеження експорту? Заяви щодо дискримінації експорту зерна в кінці 2006 року і на початку 2007-го не підтверджуються статистикою. У 2006-2007 маркетинговому році виробництво зерна становило 34,3 млн тонн, а експорт перевищив 8,5 млн тонн. У 2005-2006 маркетинговому році виробництво зерна становило 38 млн тонн, а експорт - 13,2 млн тонн. Отже, експорт зерна у 2006-2007 маркетинговому році був менший на стільки, на скільки був менший валовий збір зерна. До речі, частка експортованого зерна стосовно обсягів виробленого у 2006-2007 маркетинговому році була такою ж, як і у багатьох попередніх роках. Тож жодної дискримінації експорту торік не було.

Варто звернути увагу і на такий факт. У 2000 році виробництво пшениці становило 10,2 млн тонн, або на 3,5 млн. тонн (на третину) менше, ніж у 1999-му. Однак експорт пшениці у 1999 р. скоротився з 4,8 млн тонн до 0,1 млн тонн у 2000 р. Тоді це не сприймалось як дискримінація експорту.

Що стосується ризиків експортерів від введення обмежень по експорту, то вони, звичайно, дещо зросли, але головним чином були зумовлені завищенням обсягів експортних контрактів, укладених без врахування можливого зниження урожаю. До того ж, для експортерів залишались широкі можливості торгівлі зерном на внутрішньому ринку.

Звідси очевидно, що обмеження експорту було зумовлене не політичними чи ідеологічними уподобаннями уряду, а кон'юнктурою ринку та виробництва.

В Україні традиційно ринок зерна дуже залежить від обсягів його виробництва. Це значною мірою стосується й експорту зерна та цін на ринку зерна. Залежність кон'юнктури продажу зерна прямо пропорційна обсягам виробництва. Тут все зрозуміло. Але кон'юнктура цін на зерно зворотно віддзеркалює кон'юнктуру виробництва. Найбільше це видно на прикладі 2002-2003 років (рис. 1). Так, виробництво пшениці у 2000-му становило 10,2 млн тонн, у 2001-му - 21,3 млн тонн. При цьому середні ціни на пшеницю впали з 732 грн до 471 грн за тонну. У 2003 році виробництво пшениці через неврожай знизилось до 3,6 млн тонн (у 5 разів), а ціни зросли майже у 2,5 раза. У 2004-2005 роках виробництво пшениці знову зросло і ціни знизились.

Схожа ситуація складається і в поточному році. Суха осінь 2006-го змінилась теплою безсніжною зимою, яка перейшла в ранню суху весну, а у другий половині травня різко настала літня спека. За оперативною інформацією, загальна площа посівів, охоплена посухою, сягає близько 10 млн га. Станом на 1 червня близько 1 млн га посівів підлягає пересіву. Це може створити напругу на продовольчому ринку, спричинити зростання цін на всі види продовольства та розкрутити інфляцію.

Треба також зазначити, що в Україні серед різних погодно-кліматичних аномалій посуха є найзагрозливішою для сільського господарства. Вона дала страшні наслідки у 1928-му, 1946-му, 1963 роках. Навіть 2003-й не був таким небезпечним, оскільки тоді шкоду завдало зимове обледеніння посівів, але навесні втрачені посіви можна було пересіяти ярими культурами. Весняно-літня посуха, як це має місце цього року, як правило, позбавляє можливості пересівів. Тому сьогоднішня ситуація підтвердила правильність дій уряду восени 2006 року, який ввів квотування експорту зерна.

Нині стоїть питання, що ж робити для стабілізації виробництва і ринку зерна, обсягів продажу й експорту та цін на зерно. Потрібні заходи, які б зменшили втрати галузі і ризики продовольчого сектора вже в поточному маркетинговому році. На це спрямована, зокрема, постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 р. N 794. "Про невідкладні заходи щодо зменшення негативного впливу посухи та забезпечення формування ресурсів зерна врожаю 2007 року".

Ці заходи передбачають надання підтримки селянам з метою забезпечення пересіву загиблих посівів, формування насіннєвих та продовольчих запасів.

Водночас передбачається посилити державний контроль за рухом продовольчого зерна і особливо за його експортом. Адже експортні контракти укладені в розрахунку на великий урожай. З цією метою передбачається формування державного продовольчого резерву в обсязі 710 тис. тонн. Для закупівлі цього зерна готується проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо виділення 100 млн гривень. Передбачається також збільшення на 200 млн гривень видатків на підтримку господарствам, які постраждали від посухи, за рахунок внутрігалузевого перерозподілу коштів.

Стосовно регулювання ринку та експорту зерна. Враховуючи, що торік обмеження експорту дало змогу забезпечити стабільність на внутрішньому ринку, цілком логічними такі дії можуть бути і цього року. Обсяги експорту зерна мають визначатись виходячи з валового збору зерна і потреб внутрішнього ринку. Це має бути зроблено для того, щоб Україна була з хлібом, і щоб не допустити зростання цін на нього. Уряд В. Ф. Януковича ще у 2003 році довів здатність розв'язувати напружені ситуації на продовольчому ринку. Тоді також був неврожайний рік і валовий збір пшениці зменшився у п'ять разів порівняно з 2002 роком, а інфляція була утримана на рівні 9,6 відсотка. (Порівняйте, у 2000 році, коли урожай пшениці був у три рази вищий, ніж у 2003-му, інфляція становила 25,8 відсотка). Звідси добре видно, як різні уряди по-різному реагували на ситуацію, яка складається в сільському господарстві і на продовольчому ринку.

Важливе значення для стабілізації ринку має збільшення бюджетної підтримки галузі і селян: на полив посівів, їх пересів, підготовку до збирання, часткову компенсацію втрат загиблих посівів, на збільшення компенсації вартості кредитів та їх пролонгування (хоча б на рік) на загальну суму 350 млн гривень. На рік відстрочено сплату постраждалими господарствами всіх податків до місцевого і центрального бюджетів на суму близько 800 млн гривень. Удвічі з 8 до 16 відсотків збільшується пільгова ставка кредитування.

Загалом на найближчу перспективу доцільно розробити систему антикризових заходів для стабілізації галузі, які б забезпечили стабільне отримання не менше 35 млн тонн зерна, в т. ч. 15 млн тонн пшениці. Така кількість зерна є оптимальною для забезпечення населення хлібом і достатнього експорту, оптимальних цін на ринку і доходів селян. З цією метою потрібно вжити ефективних заходів на загальнодержавному рівні і в регіонах щодо відновлення поливу зернових. За оцінками фахівців, у 14 зернових регіонах є близько 500 тис. га поливних земель, на яких легко відновити полив. Тож потрібно задіяти важелі державної і бюджетної підтримки.

Водночас потрібно змінити ставлення - і держави, і селян до страхування посівів, яке практично відсутнє. Тут слід ширше використовувати європейський досвід застосування страхових механізмів для стабілізації ринку зерна. Треба також продовжувати вдосконалення організації прозорого ринку. Саме через непрозорі схеми збуту зерна відбувається значною мірою зниження оптових цін на зерно для селян, мають місце стихійні сплески попиту і пропозиції. Усе це дестабілізує ринок, посилює його кон'юнктуру. Від цього втрачають і селяни, і споживачі.

"Урядовий кур'єр" 2007.06.19

ТИМЧАСОВИЙ ПОРЯДОК проведення сертифікації акредитованих товарних бірж
ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом директора Аграрної біржі

від 05.06. 2007 р. № 32

ТИМЧАСОВИЙ ПОРЯДОК

проведення сертифікації акредитованих товарних бірж

1. Цей Порядок визначає механізм проведення сертифікації акредитованих товарних бірж (далі - біржі), з метою подальшого надання таким біржам права на участь у біржовій торгівлі з об'єктами державного цінового регулювання - сільськогосподарською продукцією для державних потреб на період формування державного продовольчого резерву 2007 року.

2. Для проведення сертифікації бірж утворюється комісія у складі п'яти чоловік, яку очолює заступник директора Аграрної біржі.

  • 3. Для проведення сертифікації біржі подають Аграрній біржі:
  • - заяву, встановленого зразку, на проходження сертифікації (додаток № 1);
  • - копія свідоцтва про державну реєстрацію товарної біржі, завірена нотаріально;
  • - копія довідки про включення товарної біржі до єдиного державного реєстру, завірена нотаріально;
  • - копії установчих документів біржі, завірені нотаріально;
  • - копія наказу про призначення керівника товарної біржі;
  • - нотаріально посвідчену копію висновку про відповідність, виданого Мінагрополітики згідно Порядку надання товарній біржі висновку про її відповідність вимогам щодо надання послуг з укладання та реєстрації угод купівлі-продажу сільськогосподарської продукції і продовольства для державних та регіональних потреб, закладання зерна до державного резерву, їх реалізації з державних ресурсів і з державного резерву, що надходять у рахунок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, погашення податкової заборгованості та угод поставки підприємствам агропромислового комплексу матеріально-технічних ресурсів, які придбаваються за рахунок коштів державного бюджету, проведення інтервенційних операцій на ринку зерна, а також з укладання та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів;
  • - нотаріально посвідчені копії договору оренди приміщення, або свідоцтва про право власності на приміщення;
  • 4. Документи на проходження сертифікації розглядаються комісією протягом 3 робочих днів з дати їх надходження.
  • 5. За результатами розгляду зазначених документів комісія приймає рішення про видачу акредитованій товарній біржі сертифіката (Додаток №2) або про відмову у його видачі. Рішення про відмову у видачі сертифіката із зазначенням її підстав надсилається біржі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. Результати сертифікації бірж підлягають затвердженню Аграрним фондом.
  • 6. Рішення комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів за умови присутності не менше двох третин її членів. У разі рівного розподілу голосів голос голови є вирішальним.
  • 7. Сертифікат дійсний протягом формування державного продовольчого резерву 2007 року.
  • 8. При внесенні змін та доповнень до своїх установчих документів біржа повинна письмово повідомити комісію протягом 15 днів з моменту реєстрації таких змін.
  • 9. Сертифікат може бути анульований у разі:
  • - подання біржею заяви про анулювання сертифіката;
  • - невідповідності поданих даних правилам сертифікації;
  • - систематичного порушення сертифікованою біржею (два і більше разів) Правил біржової торгівлі Аграрної біржі;
  • - надання недостовірної інформації про укладені на біржі угоди;
  • - ліквідації товарної біржі;
  • - припинення формування державного продовольчого резерву 2007 року;
  • 10. Сертифікат, наданий акредитованій товарній біржі для здійснення біржових операцій щодо об'єктів державного цінового регулювання - сільськогосподарської продукції для державних потреб не підлягає передачі для використання третім особам.
  • 11. За результатами сертифікації біржа укладає договір з Аграрною біржею на право здійснення біржових операцій з об'єктами державного цінового регулювання - сільськогосподарською продукцією для державних потреб від імені та за дорученням Аграрної біржі за визначеними нею правилами.
  • 12. Аграрна біржа веде реєстр виданих та анульованих сертифікатів.

Наказ "Про сертифікацію товарних бірж"

Н А К А З

„ 05 " червня 2007 р. № - 32

Про сертифікацію

товарних бірж

У зв'язку з необхідністю термінового виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007р. № 794 „Про невідкладні заходи щодо зменшення негативного впливу посухи та забезпечення формування ресурсів зерна врожаю 2007 року" та у відповідності з п. 17.6 Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України",

НАКАЗУЮ:

1 . Затвердити Тимчасовий порядок сертифікації товарних бірж на 2007-2008 маркетинговий період. ( додаток 1)

2. Затвердити Тимчасове Положення про Комісію по сертифікації товарних бірж. ( додаток 2)

3. Створити комісію по сертифікації товарних бірж у складі:

  • Голова Комісії - Попов В.Ю. (заступник директора Аграрної біржі);
  • Заступник Голови Комісії - Басін О.М. (ТВО заступника директора Аграрної біржі);
  • Секретар Комісії - Шовкун І.В. (головний спеціаліст юридичного відділу);
  • Член Комісії - Красенко О.Ф. ( начальник відділу торгів);
  • Член Комісії - Ніконенко В.Д. (ТВО начальника відділу регіонального розвитку).

4. Відповідальність за виконання цього наказу покласти на заступника директора Аграрної біржі Попова В.Ю.

5. Наказ від 08 вересня 2006 р.№ 78 вважати таким що втратив чинність.

Директор О.П. Чорней

Заява на отримання сертифікату

до Тимчасового Порядку

сертифікації товарних бірж,

затвердженого Наказом директора

Аграрної біржі від 05.06.2007 р. № 32

Голові Комісії по сертифікації

акредитованих товарних бірж

З а я в а

Прошу розглянути документи для отримання сертифікату, які подаються відповідно до Тимчасового Порядку проведення сертифікації акредитованих товарних бірж для передачі права від імені Аграрної біржі на укладення біржових договорів (контрактів) та права на участь у біржовій торгівлі або на участь в організації біржової торгівлі за правилами, визначеними Аграрною біржею, видати Сертифікат та укласти відповідний договір.

Відомості про акредитовану товарну біржу

  • 1. Назва
  • 1.1. Повна_______________________________________________
  • 1.2. Скорочена ___________________________________________
  • 2. Місцезнаходження
  • 2.1. Юридична адреса____________________________________
  • 2.2. Адреса виконавчого органу____________________________
  • 2.3. Телефон __________________ Факс ____________________

E-mail _____________________ www ____________________

  • 3. Банківські реквізити _____________________________________
  • 4. Керівник ______________________________________________

(прізвище, ім ' я та по батькові)

_______________________________ телефон _________________

  • 5. Головний бухгалтер_____________________________________

(прізвище, ім ' я та по батькові)

_______________________________ телефон _________________

Керівник ______________________________

Головний бухгалтер _____________________

М.П.

Примітка: Друкується на фірмовому бланку товарної біржі

Закрома под замком

Битва за хлеб разгорается - местные власти начали ограничивать вывоз зерна в другие регионы. К обеспечению стабильности цен на хлеб теперь привлечена милиция - она начала следить за перемещением зерна. Пока только в Днепропетровской области...

Никакого ручного управления (цен. - <24>) ни хлебопродуктами, ни нефтепродуктами не было, нет, и не будет. Мы применяем рыночные методы>, - заявил вчера премьер Виктор Янукович. По его словам, правительство планирует сдерживать цены за счет поставок дешевой муки из госрезерва. Однако местные власти продолжают усиливать давление на производителей хлеба с целью не допустить подорожания этого продукта.

Днепропетровская милиция с 13 июня усилила контроль за перемещением зерна за пределы области. На 8 направлениях автотрасс, а также на железной дороге выставлены специальные посты. Они проверяют наличие необходимых документов на перевозку зерна. <Перекрыты все выезды из области>, - сказал Дмитрий Редька, замначальника дорожно-постовой службы Днепропетровского областного управления ГАИ. Проверяется наличие транспортных накладных, а также карантинных и санитарных сертификатов, уточнил Виталий Шиб, замначальника государственной карантинной службы в Днепропетровской области.

Власти используют также дополнительные неофициальные меры, сказал <24> сотрудник одной из компаний. В частности, чтобы заблокировать вывоз зерна они могут затягивать выдачу необходимых документов.

По словам Виталия Шиба, инициатором создания постов были областные власти и прокуратура. <Мобильные посты по контролю над вывозом зерна были созданы по поручению губернатора нашей области и по требованию прокуратуры. Зернотрейдеры часто вывозят зерно без соответствующих документов. Нам сказали, что причина проверок - повышение цен на хлеб>, - сообщил <24> г-н Шиб. В Днепропетровской областной госадминистрации прокомментировать ситуацию отказались, сославшись на занятость руководителей.

Это уже не первые действия днепропетровских властей для предотвращения роста цен на хлеб. На минувшей неделе власти убедили хлебозаводы снизить цены, выросшие в июне на 15-20 коп. за буханку. По словам представителей заводов, цены были уменьшены в результате давления со стороны властей - на предприятия пришли проверки прокуратуры и Антимонопольного комитета.

Зерновые компании недовольны введенными ограничениями. <Все региональные ограничения не распространяются на те компании, которые работают в тесной связке с представителями власти, - заявил <24> один из бизнесменов на условиях анонимности. - Крупные зерновики обычно не реагируют на такие меры. Это все политическая игра и действия власти незаконны>. Ограничения на вывоз зерна могут быть введены в других регионах, чтобы предотвратить рост цен, полагает директор киевской консалтинговой компании <ПроАгро> Николай Верницкий.

"24.ua"

В Украине уже пересеяно более 100 тыс. га зерновых, пострадавших от засухи

К настоящему времени площадь пересева зерновых культур на территориях, пострадавших от засухи, в Украине составляет более 100 тыс. га. Об этом 19 июня сообщил журналистам министр аграрной политики Украины Юрий Мельник...

"Эта цифра будет изменяться. Яровые культуры будут еще досеваться", - уточнил министр.

По его словам пересев осуществлялся такими культурами, как кукуруза, подсолнечник и гречиха, а продолжать данные работы планируется преимущественно кормовыми культурами: крестоцветными, злаковыми на сено, смесями.

Что касается площадей гибели зерновых, то, по данным источника в Минагрополитики, на сегодняшний день данный показатель составляет 1,138 млн. га, в том числе более 400 тыс. га площадей, которые ранее были засеяны озимыми культурами, и около 600 тыс. га - яровыми.

Вместе с тем, министр аграрной политики не подтвердил данные цифры гибели посевов, отметив, что они еще требуют проверки и уточнения.

Также источник в МинАП уточнил, что урожай зерновых культур в Украине в текущем году ожидается на уровне 27-28 млн. тонн, в том числе пшеницы - 11,7 млн. тонн, что несколько ниже озвученных ранее официальных прогнозов.

Напомним, что 18 июня вице-премьер-министр Украины Виктор Слаута сообщил, что, по предварительным данным, урожай зерновых культур в Украине в 2007 г. ожидается на уровне 30 млн. тонн, в т.ч. пшеницы - примерно 12 млн. тонн.

Бразилия прекращает сев сои для предотвращения распространения азиатской ржавчины

По данным участников рынка, Бразилия вновь собирается ввести трехмесячный запрет на проведение посевной компании сои в центрально-западных штатах для предотвращения распространения азиатской ржавчины...

В частности, указанный запрет, прежде всего, касается проведения посевнной кампании в штатах Мато Гроссо, Мато Гроссо до Сул и Гойяс.

Урожай фермеров, которые проигнорируют этот запрет, будет уничтожен.

Как сообщает агентство Embrapa, несмотря на запрет посевной кампании озимой сои в прошлом году, потери из-за поражения посевов азиатской ржавчиной могут составить 2,67 млн. тонн соевых бобов.

По данным Embrapa, в текущем сезоне фермеры Бразилии потратили $2,2 млрд. для обработки посевов, пытаясь предотвратить распространение азиатской ржавчины.

АПК-Информ

Египет отказался от закупки дорогого подсолнечного масла

Государственная компания FIHC закупила 10 тыс.т соевого масла у местного трейдера Al Wataniya по EP4410/т или $774,9/т. Первоначально планировалось закупить 5 тыс.т подсолнечного и 9 тыс.т соевого масла на базисе СИФ с поставкой во второй половине июля...

Однако из-за высоких цен на подсолнечное масло FIHC отказался от его закупки, несколько увеличив объем закупки соевого масла за местную валюту у египетского поставщика.

Последняя закупка FIHC продовольственного масла состоялась 3 мая, когда было закуплено 6 тыс.т подсолнечного масла у компании Нидера по $768,74/т и 12 тыс.т соевого масла у компании Бунге по $743,44/т.

Одновременно государственное агентство по продовольствию (GASC) через посредническую компанию Meditrade открыло тендер на закупку 10 тыс.т соевого и 10 тыс.т подсолнечного масла. Тендер закрывается 26 июня.

Последняя закупка GASC через компанию Meditrade состоялась 15 мая, когда было закуплено 12 тыс.т подсолнечного масла у компании Астон по $770/т и 10 тыс.т соевого масла у компании Бунге по $756,65/т.

"СовЭкон"

Повернутись на початок сторінки
 
 

 
Курси валют
finance.com.ua
finance.com.ua
 
 
Погода
 
 

 

Зал для презентацій
 
МЕТА - Украинаwww.uaportal.comкаталог элитных рекламных площадок Украины
Copyright © "Біржовий вісник Київської агропромислової біржі Київагропромбіржа"
Відтоверення любої частини сайту можливе тільки при посиланні на "Біржовий вісник Київської агропромислової біржі Київагропромбіржа" та в електронному вигляді повинно бути гіперпосилання на www.visnik.kiev.ua